«Мене зобов’язано виїхати з території України протягом місяця…». Саме такі перші слова почули в адвокатському об’єднанні від клієнта.

Клієнт АО “Науменко, Боруш і партнери” в 2005 році звернувся до уповноваженого органу із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну, у зв’язку із задоволенням заяви, йому цього ж року видано посвідку на постійне проживання в Україні. У подальшому, в 2019 році останній надав до міграційної служби відповідний пакет документів для прийняття рішення про надання йому громадянства України.

Натомість, за результатами розгляду поданих документів уповноваженим органом у 2020 році прийнято рішення про скасування, виданого в 2005 році, дозволу на імміграцію в Україну. Також, на підставі прийнятого рішення, одночасно скасовано посвідку на постійне проживання в Україні і зобов’язано клієнта виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії даного рішення. Отримавши на руки шокуюче рішення міграційної служби, клієнт звернувся до адвокатського об’єднання для його оскарження.

Вивчивши матеріали справи, адвокатами об’єднання підготовлено і подано до Кіровоградського окружного адміністративного суду позов з вимогою скасувати рішення міграційної служби про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні.

Під час розгляду справи, суд погодився з доводами адвокатів про відсутність доказів того, що позивачем для отримання дозволу на імміграцію були повідомлені свідомо неправдиві відомості, подані підроблені документи чи документи, що втратили чинність, які відповідачем не надано. Так само ним не доведено, що за час проживання позивача в Україні виникли обставини, які б слугували підставами для скасування дозволу на імміграцію, передбаченими статтею 12 Закону України “Про імміграцію”.

За результатами судового розгляду, позовні вимоги адвокатів задоволені повністю, протиправне рішення суб’єкта владних повноважень скасовано, а доводи апеляційної скарги відхилено.